Чернівецька область

Вперше я відвідав Панку навесні 2009 року, вдруге - у січні 2023 року. За цей час зелений дерев'яний костел став коричневим. За легендою село Панка на Сторожинеччині засновано на початку XV століття трьома братами на прізвище Панко, які мандрували Буковиною і вирішили оселитися на березі Серету на галявині посеред букового лісу. Офіційно ж Панка вперше згадується у 1428 році в грамоті молдавських господарів. Тоді тут, на березі Серету в урочищі «Паланка» було збудовано укріплене городище. Пізніше село носило різні назви: Панкауци, Панчешти, Панковці, а за часи комуністичної влади село називалось Клинівка. В селі відразу дві пам’ятки дерев’...

Дорога до Буденця прямує з центра Сторожинця на південь, у бік Буковинських Карпат. У далекому 2009 році вулиця Хмельницького (яка, замітьте, веде на КПП і їй, відповідно, користуються іноземні громадяни) – була найгіршою дорогою, яку мені доводилося бачити у своєму житті. Де ви ще побачити ями глибиною 15 – 20 сантиметрів уздовж 2 кілометрів міжнародної траси?! У 2022 році відкрили міжнародний пункт пропуску "Красноїльськ" і дорогу відремонтували. В Буденці варто подивитися палац Мікулі-Волчинських у стилі тюдорської готики, а також симпатичний неоготичний костельчик, який знаходиться прямо у лісі. Ще є дерев'яна церква та велика нова кам...

Красноїльськ, що біля самого кордону з Румунією, відомий найяскравішими на Буковині маланками. Більше 10 років я мріяв потрапити на це театралізоване дійство. Але щороку щось зривалося. Лише у січні 2023 року вдалося вирватися у Красноїльськ у надії побачити справжню маланку. Звичайно, я заздалегід читав, що усі маланки на Буковині цього року відмінили у зв'язку з війною. Але все одно, залишалися надія, що якісь стихійні імпровізовані маланки будуть. Але цього дня ми проїхали майже усю Буковину, на жодної Маланки не побачили... Зате приємно було знову побачити найцікавіші куточки Буковини, в яких не був більше 10 років. Якщо їхати з...

Колишнє містечко Садагура сьогодні є районом Чернівців з сучасною назвою САДГОРА. Садагура набагато молодша за Чернівці: їй приблизно 240 років. Своєму виникненню вона зобов’язана монетному двору, побудованому коштом німецько-польського барона і фінансиста Петера-Ніколауса Гартенберга (Садагурського) між селами Рогізна та Жучка під час російсько-турецької війни. Призначенням нового монетного двору було забезпечення фінансовим ресурсом російської армії під час війни якомого ближче до лінії фронту, яка проходила під Хотином. Мідні гроші зазвичай чеканили з трофейних турецьких гармат. А на кожній монеті ставили латинську літеру S і назва «...

Вулиця Шкільна (Schulgasse) - одна з найстаріших вулиць історичного центру Чернівців. Вона починається від площі Святого Хреста (з костелом і будинком-кораблем), проходить турецьким містом над Турецької вулицею і закінчується на Nikolausgasse (вул. Садовського) біля синагоги Мордко і Таубі Корн «Корншил». Вулиця названа на честь першої школи у Чернівцях, яка з'явилася тут у 1784 році на називалася "Нормальною школою". Почнемо з найцікавішого будинку на вулиці. Житловий будинок номер 14 для заможних чернівчан був збудований наприкінці ХІХ століття у стилі необароко. Фасад будинку прикрашають два еркери оформлені композитними колонами та...

На минулих вихідних (12 - 13 листопада) був у Чернівцях. Моя родина, яка зараз перебуває у Румунії, приїхала сюди з Сучави, а я до них на зустріч з Києва. Місто змінилося за ті декілька років, які тут не був. Але не припинило бути моїм найулюбленішим з усіх українських міст. По дорозі заїхали на оглядовий майданчик на Руських Фільварках у Кам'янці: Перша зупинка на Буковині - у містечку Садгора. Колись воно було окремим містом. Чернівці були передмістям Садгори. Зараз - навпаки. Головна пам'ятка Садгори - єврейський комплекс, який складається з синагоги-клойз та будинку рабіна. Синагога разом із прилеглим до неї комплексом була володінням...

Східна чернівецька околиця Гореча вперше згадується у документах на початку XVIII століття. Тоді, у 1718 році начальник прикордонної варти і митної служби (або, як казали тоді «великий капітан Чернівців і Кіцманя») М.Замфір придбав собі у власність «луг, званий Горечим». Первісна назва «Горече» скоріш за все означало «згар», тобто згоріле, випалене місце. Власне, Горече об’єднувало під своєю назвою два поселення. Перше з них – Старе Горече (також згадується під назвами «Гореце», «Хорече»), напевне, виникло ще до застуванням монастиря. В австрійський і румунський періоди мало назву «Міська Гореча» (Stadtisch-Horecza – нім., Horecea Urban –...

Чернівці хоч і були околицями Австрійської імперії, але мало чим поступалися Відню за архітектурними фішками. Імперія робила з Чернівців свій східний "фасад" і тут працювали найкращі архітектори Європи. В останні роки ХІХ століття в столиці лише починав зароджуватися сецессіон, а за парку років найвишуканіші будівлі у стилі віденської сецесії (модерну, ар-нуво) вже прикрашали Чернівці. Будинок Sparkasse (Ощадної каси) з'явився у Чернівцях на площі Ринок (зараз - Центральна площа) праворуч від ратуші у 1900 - 1901 роках. Проект будинок виконав австрійський архітектор Губерт Гесснер - один з учнів майстра віденської сецесії Отто Вагнера....

СЕЛЯТИН (SELETIN), що лежить над річкою Сучавою, є одним з найстаріших поселень Буковинської Гуцульщини. Вперше село згадується в грамоті Молдавського князя Стефана ІІІ від 13 березня 1490 року, як власність Путнянського монастиря. Сьогодні цей відомий православний монастир знаходиться через кордон на території Румунії, про нього - тут. На початку ХХ століття Селятин, належавши до Австро-Угорської імперії, був справжнім європейським містечком з населенням майже півтора десятка тисяч жителів. Тут було більше двадцяти філіалів європейських банків, стільки ж ресторанів і шинків, дві синагоги, православна та греко-католицька церкви. Більшість...

Нутрощі Чернівців – це те, що найбільше відрізняє їх від усіх інших міст України. Важко уявити, скільки таємниць ховають в собі чернівецькі дворики. Ніколи не знаєш, що чекає на тебе, коли проходиш скрізь арку старої кам’яниці в історичній частині буковинської столиці. Ковані брами, фрески на стелях, маскарони на стінах, металеві фігурні сходи, дерев’яні балкончики, криниці та фонтани і, звичайно ж, традиційна білизна – майже все це можна побачити в багатьох внутрішніх двориках на Панській, Ратушній, Руській та багатьох інших вулицях середмістя Чернівців. Дворики живуть своїм окремим життям, відмінним від життя гомінливих вулиць. Там завжди...

Велике прикарпатське село БАНИЛІВ-ПІДГІРНИЙ витягнулося уздовж Малого Серету та його гірських притоків на багато кілометрів. Село – справжній рай для любителів гірської природи. Воно майже з усіх боків оточено вершинами Буковинських Карпат: на заході – Велика Кічера (857 м) та Лишечини (878), на південному заході – Перехрест (1013 м), Велика і Мала Мачерки (1027 м і 875 м відповідно), Галечкі-Великі (1012 м) та Букова (1080 м), на півдні – Рагідна (1028 м) та Палтин (1097), та південному сході – Волховни (817 м). На будь-яку з цих гір не важко піднятися, а з їх вершин відкриється незабутня панорама інших гір Буковинських Карпат на півдні,...

Це місто поряд з Кам'янцем завжди ділили першість в моєму особистому рейтингу українських міст. Чернівці - не гірше Відня чи Парижа. Навпаки, вони навіть найяскравіші за них. Їх сформував історичний коктейль, в якому протягом століть варилися українці, румуни, австрійці, євреї, поляки, турки. Всі вони внесли свій вклад в архітектуру місто, зробивши його довершеним. Такого задоволення я давно не отримував від жодної прогулянки не лише українськими, а й європейськими містами. Площа Турецької Криниці: Сінагогенгассе: Юденгассе: Під'їзд на Гаупштрассе: Шіфа (Будинок-корабель): Ратхаусштрассе: Матільденхофф (Пасаж) на Ратхаусштрассе:...